1. Словник української мови у 20 томах

скиртувальник

СКИРТУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто скиртує сіно, солому і т. ін.

Закінчивши перевертати сіно, дівчата стали на допомогу скиртувальникам (І. Цюпа);

Він примостився біля полив'яної миски, довкола котрої вже сиділи скиртувальники (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скиртувальник — скиртува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. скиртувальник — -а, ч. Той, хто скиртує сіно, солому тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скиртувальник — СКИРТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто скиртує сіно, солому і т. ін. Закінчивши перевертати сіно, дівчата стали на допомогу скиртувальникам (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 206). Словник української мови в 11 томах