скиртувальник

скиртува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скиртувальник — -а, ч. Той, хто скиртує сіно, солому тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скиртувальник — СКИРТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто скиртує сіно, солому і т. ін. Закінчивши перевертати сіно, дівчата стали на допомогу скиртувальникам (І. Цюпа); Він примостився біля полив'яної миски, довкола котрої вже сиділи скиртувальники (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. скиртувальник — СКИРТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто скиртує сіно, солому і т. ін. Закінчивши перевертати сіно, дівчата стали на допомогу скиртувальникам (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 206). Словник української мови в 11 томах