складовий
СКЛАДОВИ́Й, а́, е́.
1. у сполуч. зі сл. частина, елемент і т. ін. Який входить як частина до складу чого-небудь.
Розкриття закономірностей синтезу складових частин молока, м'яса , .. яєць послужить основою спрямованої зміни якості тваринницької продукції (з наук. літ.).
2. у знач. ім. складова́, во́ї, ж., спец. Те, що утворює що-небудь, входить до складу чого-небудь.
Галактика має дві складові – плоску і сферичну (з наук.-попул. літ.).
3. Прикм. до склад¹ 1.
Дуже добре, серденько, що виписала паперу, хоч тобі складова адреса й не потрібна була, можна було й на власну (М. Коцюбинський).
4. лінгв. Здатний утворити склад (див. склад² 4).
Якщо в складі є два і більше звуків, то один з них завжди сприймається як найясніший, найвиразніший порівняно з сусідніми звуками. Цей звук утворює вершину складу і зветься складовим (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- складовий — складови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- складовий — [складовий] м. (на) -вому/-доув'ім, мн. -доув'і Орфоепічний словник української мови
- складовий — -а, -е. 1》 у сполуч. зі сл. частина, елемент і т. ін. Який входить як частина до складу чого-небудь. Складовий кубічний метр — одиниця виміру дров, дощок і т. ін. 2》 у знач. ім. складова, -вої, ж., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
- складовий — Складови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- складовий — СКЛАДОВИ́Й, а́, е́. 1. у сполуч. із сл. частина, елемент і т. ін. Який входить як частина у склад чого-небудь... Словник української мови в 11 томах
- складовий — Складовий, -а, -е 1) Складочный, амбарный. На коморах складових складати. 2) Составной. Словник української мови Грінченка