1. Словник української мови в 11 томах

складовий

СКЛАДОВИ́Й, а́, е́.

1. у сполуч. із сл. частина, елемент і т. ін. Який входить як частина у склад чого-небудь.

Нині Українська Радянська Соціалістична Республіка — складова і невід’ємна частина Радянського Союзу — являє собою одну з найбільших держав Європи (Ком. Укр., 11, 1966, 50);

Розкриття закономірностей синтезу складових частин молока, м’яса,.. яєць послужить основою спрямованої зміни якості тваринницької продукції (Хлібороб Укр., 10, 1969, 15).

∆ Складови́й кубі́чний метр — одиниця виміру дров, дощок і т. ін.

Дрова, хворост і пеньки облічують складовими кубічними метрами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 161).

2. у знач. ім. складова́, во́ї, ж., спец. Те, що утворює що-небудь, входить до складу чого-небудь.

Галактика має дві складові — плоску і сферичну (Наука.., 6, 1962, 22).

3. Прикм. до склад¹ 1.

Дуже добре, серденько, що виписала паперу, хоч тобі складова адреса й не потрібна була, можна було й на власну (Коцюб., III, 1956, 186).

4. грам. Здатний утворити склад ( див. склад² 4).

Якщо в складі є два і більше звуків, то один з них завжди сприймається як найяснішай, найвиразніший порівняно з сусідніми звуками. Цей звук утворює вершину складу і зветься складовим (Сл. лінгв. терм., 1957, 158).

∆ Складове́ письмо́ — один із видів письма, де графічні знаки пов’язані з фонемами та сполученнями фонем, які можуть утворювати склади;

Складови́й на́голос — виділення в слові одного з складів властивими даній мові артикуляційними способами.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. складовий — складови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. складовий — [складовий] м. (на) -вому/-доув'ім, мн. -доув'і Орфоепічний словник української мови
  3. складовий — -а, -е. 1》 у сполуч. зі сл. частина, елемент і т. ін. Який входить як частина до складу чого-небудь. Складовий кубічний метр — одиниця виміру дров, дощок і т. ін. 2》 у знач. ім. складова, -вої, ж., спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. складовий — СКЛАДОВИ́Й, а́, е́. 1. у сполуч. зі сл. частина, елемент і т. ін. Який входить як частина до складу чого-небудь. Розкриття закономірностей синтезу складових частин молока, м'яса , .. Словник української мови у 20 томах
  5. складовий — Складови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. складовий — Складовий, -а, -е 1) Складочный, амбарный. На коморах складових складати. 2) Составной. Словник української мови Грінченка