склепник

СКЛЕ́ПНИК, а, ч., діал.

Те саме, що склепа́р.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склепник — скле́пник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. склепник — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. Словник синонімів української мови
  3. склепник — -а, ч., зах. Те саме, що склепар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. склепник — СКЛЕ́ПНИК, а, ч., діал. Те саме, що склепа́р. Словник української мови в 11 томах