склепник

ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. (власник крамниці); ОФЕ́НЯ заст. (бродячий). Січкар.. впаковував у мішки з зерном кусні добре просоленого сала.. А потім тихцем збував торгівцям хліб і зерном обліплене сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); Балаган був майже порожній: кілька китайців-ремісників, вантажники-кулі в синіх робах, дрібні торговці (О. Донченко); Коло крамниць з склом крамарі повиставляли довгі столи з скляним посудом (І. Нечуй-Левицький); Старий Щербина, бувало, обдурював на ярмарках тертих продавців (М. Стельмах); Пика широка та одутлувата, як у того салогуба (О. Стороженко); За наказом генерала Горна кілька десятків лазутчиків, під виглядом ярижок і дрібних крамарчуків, перейшли кордон (Н. Рибак); Будинок спільний маючи й контору, Якісь занадто чесні торгаші Наторгували грошей гору; Закінчили торги і ділять бариші (С. Воскрекасенко); Склепар звичайно назначував ціну на всякий товар (І. Франко); Він хутко вийшов з магазину. Магазинер провів його іронічним поглядом (Леся Українка). — Пор. 1. купе́ць, продаве́ць.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склепник — скле́пник іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. склепник — СКЛЕ́ПНИК, а, ч., діал. Те саме, що склепа́р. Словник української мови у 20 томах
  3. склепник — -а, ч., зах. Те саме, що склепар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. склепник — СКЛЕ́ПНИК, а, ч., діал. Те саме, що склепа́р. Словник української мови в 11 томах