склепляти

ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ (закривати повіками очі), СПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ЗМИКА́ТИ, СКЛЕПЛЯ́ТИ, ПЛЮ́ЩИТИ рідко. — Док.: заплю́щити, сплю́щити, приплю́щити, зімкну́ти, склепи́ти. Обважнілою рукою проводить (Роман) по чолу і чомусь заплющує очі (М. Стельмах); Сплющую повіки. Зринають, колотяться, переплітаються зелені, оранжеві, червоні, блакитні кола (І. Чендей); Одна тільки Марина Костянтинівна не змикала ні на волосину очей за всю ту ніч... (Панас Мирний); Румлер склепив повіки і сидів так кілька хвилин (Н. Рибак). — Пор. мру́жити, 1. стуля́ти.

СТУЛЯ́ТИ (зводити що-небудь впритул), СТУ́ЛЮВАТИ рідше, ЗМИКА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ, ПІДБИРА́ТИ (губи); СКЛЕПЛЯ́ТИ (уста, очі, повіки і т. ін.). — Док.: стули́ти, зімкну́ти, підтягти́, підтягну́ти, підібра́ти, підібга́ти (підобга́ти), склепи́ти. — Дитина... якось упустила... ненароком, — мовила куховарка, стуляючи, не знать для чого, череп'я докупи (Л. Яновська); Мертве поле після бою. Ти в крові лежиш і сниш. Рану стулюєш руками, Санітарів добрих ждеш (В. Сосюра); Можна наспівувати, стуливши губи (Ю. Смолич); Обурений до глибини душі, .. якнайтісніше змикав (Федір) тонкі губи (Ю. Збанацький); Німа мовчазність.. склепила уста, скувала серце і душу (Панас Мирний). — Пор. заплю́щувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склепляти — склепля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. склепляти — -яю, -яєш і рідко склеплювати, -юю, -юєш, недок., склепити, -плю, -пиш; мн. склеплять; док., перех. Зводити впритул, з'єднувати, стулювати, закривати (уста, очі, повіки і т. ін.). || Змушувати стулювати, закривати (повіки, уста, очі і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. склепляти — (очі) СТУЛЯТИ, закривати, заплющувати; док. СКЛЕПИТИ, зімкнути. Словник синонімів Караванського
  4. склепляти — СКЛЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко СКЛЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКЛЕПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. склепля́ть; док., що. Зводити впритул, з'єднувати, стулювати, закривати (уста, очі, повіки і т. ін.). Пробував я його [кота] гладити по спині. Словник української мови у 20 томах
  5. склепляти — СКЛЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко СКЛЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СКЛЕПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. склепля́ть; док., перех. Зводити впритул, з’єднувати, стулювати, закривати (уста, очі, повіки і т. ін.). Пробував я його [кота] гладити по спині. Словник української мови в 11 томах
  6. склепляти — не склепля́ти / не склепи́ти оче́й (о́чі). Не спати, не могти заснути. Дрімала лише куховарка, а Докія й очей не склепляла (В. Кучер); Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей (П. Панч); Знає напевне він, що до самого ранку не склепить очі в тривозі (А. Головко). Фразеологічний словник української мови