склик
СКЛИК, у, ч., рідко.
1. Дія за знач. скли́кати, склика́ти.
Хотілося, щоб пролунав, прогучав його склик над усім безбережним Поліссям, проник у кожну хату, у душу (М. Олійник).
2. Голосний, гучний вигук; окрик.
У хаті говірка голосна почулася, склики й скарги (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склик — склик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- склик — -у, ч., рідко. 1》 Дія за знач. скликати, скликати. 2》 Голосний, гучний вигук; окрик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склик — СКЛИК, у, ч., рідко. 1. Дія за знач. скли́кати, склика́ти. 2. Голосний, гучний вигук; окрик. У хаті говірка голосна почулася, склики й скарги (Вовчок, І, 1955, 362). Словник української мови в 11 томах
- склик — Скли́к, -ку ж. Созывъ. Словник української мови Грінченка