склик
СКЛИК, у, ч., рідко.
1. Дія за знач. скли́кати, склика́ти.
2. Голосний, гучний вигук; окрик.
У хаті говірка голосна почулася, склики й скарги (Вовчок, І, 1955, 362).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склик — склик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- склик — -у, ч., рідко. 1》 Дія за знач. скликати, скликати. 2》 Голосний, гучний вигук; окрик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склик — СКЛИК, у, ч., рідко. 1. Дія за знач. скли́кати, склика́ти. Хотілося, щоб пролунав, прогучав його склик над усім безбережним Поліссям, проник у кожну хату, у душу (М. Олійник). 2. Голосний, гучний вигук; окрик. У хаті говірка голосна почулася, склики й скарги (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- склик — Скли́к, -ку ж. Созывъ. Словник української мови Грінченка