склодув
СКЛОДУ́В, а, ч.
Робітник, що займається виготовленням скляних виробів дуттям.
Особливу сторінку в білоруське художнє склоробство XVIII ст. вписали кріпосні склодуви і гравірувальники, котрі працювали на мануфактурах князів Радзівіллів у селах Уріччя і Налибоки (з наук.-попул. літ.);
Склодуви не могли жити без гути, як рослина без води, як тіло без душі (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- склодув — склоду́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- склодув — -а, ч. Робітник, що займається виготовленням скляних виробів дуттям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- склодув — СКЛОДУ́В, а, ч. Робітник, що займається виготовленням скляних виробів дуттям. Особливу сторінку в білоруське художнє склоробство XVIII ст. Словник української мови в 11 томах