1. Словник української мови в 11 томах

склодув

СКЛОДУ́В, а, ч. Робітник, що займається виготовленням скляних виробів дуттям.

Особливу сторінку в білоруське художнє склоробство XVIII ст. вписали кріпосні склодуви і гравірувальники, котрі працювали на мануфактурах князів Радзівіллів у селах Уріччя і Налибоки (Знання.., 2, 1972, 9);

Склодуви не могли жити без гути, як рослина без води, як тіло без душі (Панч, II, 1956, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. склодув — склоду́в іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. склодув — -а, ч. Робітник, що займається виготовленням скляних виробів дуттям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. склодув — СКЛОДУ́В, а, ч. Робітник, що займається виготовленням скляних виробів дуттям. Особливу сторінку в білоруське художнє склоробство XVIII ст. Словник української мови у 20 томах