скліючий
СКЛІ́ЮЧИЙ, а, е.
Який скліє.
Лежить в багні торговища жалюгідний чоловічок, харчить, мов конаючий, з каправих, скліючих очей видавлюються йому каламутні сльози (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скліючий — СКЛІ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до склі́ти. Лежить в багні торговища жалюгідний чоловічок, харчить, мов конаючий, з каправих, скліючих очей видавлюються йому каламутні сльози (Загреб., Диво, 1968, 120). Словник української мови в 11 томах