сколошкати

СКОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм.

1. Злякати, сполошити кого-небудь.

Чекали [мати з дочкою] дорогого гостя, що от-от не видко як затупає перед хатою, сколошкає собак і відхилить двері (М. Коцюбинський);

// Викликати тривогу, хвилювання, неспокій у кого-небудь.

Хасен .. побув в аулі всього один день. Але за той час він добре сколошкав казахів своїми розповідями про Магнітобуд (О. Донченко).

2. Розкуйовдити, зробити кошлатим (волосся, шерсть і т. ін.).

Раптом налетів вітрець, сколихнув підрізаним волоссям дівчини – сколошкав його зовсім (Є. Кротевич);

Вітрець пострибав хлібами, сколошкав овес, смикнув за довгого вуса ячмінь (О. Донченко);

– Тепер уже чорти пішли такі, що не бояться й ладану, – сколошкавши собі вуса, відмовив козак (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сколошкати — сколо́шкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сколошкати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Злякати, сполошити кого-небудь. || Викликати тривогу, хвилювання, неспокій у кого-небудь. 2》 Розкуйовдити, зробити кошлатим (волосся, шерсть і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сколошкати — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. сколошкати — СКОЛО́ШКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Злякати, сполошити кого-небудь. Чекали [мати з дочкою] дорогого гостя, що от-от не видко як затупає перед хатою, сколошкає собак і відхилить двері (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. сколошкати — Сколо́шкати, -каю, -єш гл. Вспугнуть. Словник української мови Грінченка