1. Словник української мови у 20 томах

скоренько

СКОРЕ́НЬКО.

Присл. до скоре́нький.

– Я побіг у сад і скоренько вирізав собі цівку з бузини (Б. Грінченко);

Ад'ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (О. Маковей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоренько — скоре́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. скоренько — див. швидко Словник синонімів Вусика
  3. скоренько — Присл. до скоренький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоренько — СКОРЕ́НЬКО. Присл. до скоре́нький. — Я побіг у сад і скоренько вирізав собі цівку з бузини (Гр., Без хліба, 1958, 58); Ад’ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (Мак., Вибр., 1956, 170). Словник української мови в 11 томах
  5. скоренько — Скоро нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. н. п. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. МВ. (О. 1862. III. 49). Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. ЗОЮР. І. 120. ум. скоренько, скоресенько. Словник української мови Грінченка