скорописний

СКОРОПИ́СНИЙ, а, е

Стос. до скоропису.

В найстаріші віки київський устав, а потім й півустав був найкращою формою письма. А коли створилось скорописне письмо, українське письмо було далеко кращим від письма московського, наш скоропис був своєрідним, окремим і його ви ніколи не змішаєте ні з яким іншим письмом (І. Огієнко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорописний — скоропи́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скорописний — -а, -е. Який є скорописом, написаний скорописом. Великий тлумачний словник сучасної мови