скорописець
СКОРОПИ́СЕЦЬ, сця, ч.
Переписувач книг, різних паперів у давнину; той, хто характеризується скорописом.
А Мефодій посадив двох попів, гарних скорописців, і повністю переклав усі книги [Святого письма] з грецької мови слов'янською за шість місяців (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скорописець — скоропи́сець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скорописець — -сця, ч. Той, хто пише скорописом. Великий тлумачний словник сучасної мови