скорописець

скоропи́сець

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорописець — -сця, ч. Той, хто пише скорописом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скорописець — СКОРОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. Переписувач книг, різних паперів у давнину; той, хто характеризується скорописом. А Мефодій посадив двох попів, гарних скорописців, і повністю переклав усі книги [Святого письма] з грецької мови слов'янською за шість місяців (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах