скорописець
скоропи́сець
-сця, ч.
Той, хто пише скорописом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скорописець — скоропи́сець іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скорописець — СКОРОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. Переписувач книг, різних паперів у давнину; той, хто характеризується скорописом. А Мефодій посадив двох попів, гарних скорописців, і повністю переклав усі книги [Святого письма] з грецької мови слов'янською за шість місяців (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах