1. Словник української мови у 20 томах

скотомогильник

СКОТОМОГИ́ЛЬНИК, а, ч.

Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні.

Уранці жеребчик сконав, а вночі Павло та Гаврило зідрали з нього шкуру і відтарабанили на скотомогильник (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скотомогильник — скотомоги́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. скотомогильник — -а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні з огляду на санітарні норми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скотомогильник — СКОТОМОГИ́ЛЬНИК, а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні. Уранці жеребчик сконав, а вночі Павло та Гаврило зідрали з нього шкуру і відтарабанили на скотомогильник (Тют., Вир, 1964, 514). Словник української мови в 11 томах