скотомогильник
СКОТОМОГИ́ЛЬНИК, а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні.
Уранці жеребчик сконав, а вночі Павло та Гаврило зідрали з нього шкуру і відтарабанили на скотомогильник (Тют., Вир, 1964, 514).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скотомогильник — скотомоги́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скотомогильник — -а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні з огляду на санітарні норми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скотомогильник — СКОТОМОГИ́ЛЬНИК, а, ч. Місце, де закопують трупи тварин, небезпечні у санітарному відношенні. Уранці жеребчик сконав, а вночі Павло та Гаврило зідрали з нього шкуру і відтарабанили на скотомогильник (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах