скрипливий
СКРИПЛИ́ВИЙ, а, е.
Те саме, що скрипу́чий 1, 2.
Скрипливе дерево довго живе (прислів'я);
Він почав звільна писати гусячим, скрипливим пером (І. Франко);
Надвечір скриплива арба з'їхала на рівний... Ходжентський шлях (Іван Ле);
Тато навстіж відчиняє наші скрипливі ворота (М. Стельмах);
– Я став підійматись угору .. Коли це чую за собою якийсь скрипливий, хрипкий .. голос (Грицько Григоренко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрипливий — скрипли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- скрипливий — -а, -е. Те саме, що скрипучий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрипливий — Рипучий, рипливий Словник чужослів Павло Штепа
- скрипливий — СКРИПУ́ЧИЙ (який утворює скрип; про голос — неприємний різкий), СКРИПЛИ́ВИЙ, СКРИПЛЯ́ЧИЙ розм., РИПУ́ЧИЙ. З-під коліс гарби скрипучих — Курява до небокраю (М. Рильський); Долітав скрипучий голос деркача (О. Словник синонімів української мови
- скрипливий — СКРИПЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що скрипу́чий 1, 2. Скрипливе дерево довго живе (Укр.. присл.., 1955, 145); Він почав звільна писати гусячим, скрипливим пером (Фр.. Словник української мови в 11 томах
- скрипливий — Скрипливий, -а, -е Скрипучій. Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти. Чуб. V. 216. Словник української мови Грінченка