скрушений
СКРУ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко.
Дієпр. пас. до скруши́ти.
І вернувсь до неї розум, скрушений бідою (Сл. Б. Грінченка);
Стоїть він, скрушений бідою, і дум тяжких не відганя, нема в душі його спокою од слів Остапа Горбаня (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрушений — скру́шений дієприкметник розм., рідко Орфографічний словник української мови
- скрушений — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до скрушити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрушений — СКРУ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до скруши́ти. І вернувсь до неї розум, скрушений бідою (Сл. Гр.); Стоїть він, скрушений бідою, і дум тяжких не відганя, нема в душі його спокою од слів Остапа Горбаня (Мур., О. Горбань, 1938, 73). Словник української мови в 11 томах