скрушений

СКРУ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до скруши́ти.

І вернувсь до неї розум, скрушений бідою (Сл. Гр.);

Стоїть він, скрушений бідою, і дум тяжких не відганя, нема в душі його спокою од слів Остапа Горбаня (Мур., О. Горбань, 1938, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрушений — СКРУ́ШЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. до скруши́ти. І вернувсь до неї розум, скрушений бідою (Сл. Б. Грінченка); Стоїть він, скрушений бідою, і дум тяжких не відганя, нема в душі його спокою од слів Остапа Горбаня (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  2. скрушений — скру́шений дієприкметник розм., рідко Орфографічний словник української мови
  3. скрушений — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до скрушити. Великий тлумачний словник сучасної мови