скрякувати
СКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок.
Крякати час від часу.
Над танками кружляв гайворон, той самий, що я зігнав, і сердито, хрипко, немов дзьобаючи мене в голову, скрякував: – Крр... Крр... (Григір Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрякувати — скря́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- скрякувати — -ую, -уєш, недок. Крякати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скрякувати — СКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Крякати час від часу. Словник української мови в 11 томах