скрякувати

СКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок.

Крякати час від часу.

Над танками кружляв гайворон, той самий, що я зігнав, і сердито, хрипко, немов дзьобаючи мене в голову, скрякував: – Крр... Крр... (Григір Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрякувати — скря́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скрякувати — -ую, -уєш, недок. Крякати час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скрякувати — СКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Крякати час від часу. Словник української мови в 11 томах