скрізь

СКРІЗЬ¹, присл.

1. По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди.

Молода Вийшла мовчки з хати, Та й пропала. Скрізь шукали, До світу шукали, Та не найшли (Т. Шевченко);

Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися (Леся Українка);

Того року холера лютувала по всій Росії .. Скрізь встановили карантин (З. Тулуб);

Хлопчик ловить рибу там, де вчора Скрізь пустиня слалась неозора (М. Рильський);

// У будь-якому, у кожному місці.

Мелася маленька, як вузлик, і скрізь може приховатись (Марко Вовчок);

Він копав, сіяв, садив і поливав скрізь, де б не оселився, бодай ненадовго (Ю. Смолич);

// Уживається як уточнення певного місця, визначеного іменником.

Скрізь по людях склалася і про мене слава (Л. Глібов);

Скрізь по селу, як у дзвони дзвонять – про крадіжку (Панас Мирний);

Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег, бо ж скрізь над рікою має рости дерево (М. Стельмах);

Їхали ми дуже помалу.., бо скрізь на вулицях нас хотіли зупинити сюрчки (Ю. Яновський);

// В усіх справах, в усьому.

Невістка .. скрізь встигала (І. Нечуй-Левицький);

// Уживається як узагальнююче слово при переліку.

Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними (М. Коцюбинський);

Біля возів, під возами й подалі – скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (О. Довженко).

2. розм., рідко. У будь-який час; повсякчасно; завжди.

Дід .. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом: – Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Грицько Григоренко).

3. розм., рідко. Зовсім, цілком, повністю.

Аж гульк – з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись. – Ходімо гріться! – закричали. – Зійшло вже сонце! (Голі скрізь; З осоки коси, бо дівчата) (Т. Шевченко).

(1) За́вжди́ й скрізь – повсякчасно і повсюдно.

[Едіта:] Мій рід не звик ждать крайньої потреби, він завжди й скрізь ішов у першій лаві (Леся Українка);

Пушкін скрізь і завжди жадібно прислухався .. до життя (М. Рильський);

(2) Скрізь і всю́ди <�Геть скрізь (усю́ди)> – в кожному місці, повсюдно.

Пани не тільки панували над хуторами й селами, над родовими й неродовими маєтностями; не тільки переорювали широкі й довгі лани селянами та хуторянами, іноді їх міняючи на довгоногих хортів, – панський дух витав скрізь і всюди (Панас Мирний);

Корецький бачить перед собою море голів, а над ним – геть скрізь по майдану – купаючись у золотому сяйві, в'ються, то згортаючись, то розгортаючись, червоні прапори з якимись написами (Б. Грінченко);

Не Господь же призначає, Обирають люди, Значить, треба разом бути З ними скрізь і всюди... (П. Глазовий).

СКРІЗЬ², прийм., із знах. в., діал.

Крізь.

Аби б тільки вони удвох, то їм ні до чого діла нема: їм і скрізь хмари сонце сяє, їм і під дощем сухо (Г. Квітка-Основ'яненко).