скрізь

СКРІЗЬ¹, присл.

1. По всіх місцях; по всій території; всюди, повсюди.

Молода Вийшла мовчки з хати, Та й пропала. Скрізь шукали, До світу шукали, Та не найшли (Шевч., II, 1963, 212);

Скрізь, де не гляну, сухі тумани розляглися (Л. Укр., І, 1951, 251);

Того року холера лютувала по всій Росії.. Скрізь встановили карантин (Тулуб, В степу.., 1964, 299);

Хлопчик ловить рибу там, де вчора Скрізь пустиня слалась неозора (Рильський, III, 1961, 69);

// У будь-якому, у кожному місці.

Мелася маленька, як вузлик, і скрізь може приховатись (Вовчок, І, 1955, 339);

Він копав, сіяв, садив і поливав скрізь, де б не оселився, бодай ненадовго (Смолич, II, 1958, 8);

// Уживається як уточнення певного місця, визначеного іменником.

Скрізь по людях склалася і про мене слава (Гл., Вибр., 1951, 233);

Скрізь по селу, як у дзвони дзвонять — про крадіжку (Мирний, І, 1954, 184);

Матвій нарубав вербових кілків і сокирою вбиває їх у берег, бо ж скрізь над рікою має рости дерево (Стельмах, І, 1962, 452);

Їхали ми дуже помалу.., бо скрізь на вулицях нас хотіли зупинити сюрчки (Ю. Янов., II, 1958, 119);

// В усіх справах, в усьому.

Невістка.. скрізь встигала (Н.-Лев., II, 1956, 284);

І море шовковистої бавовни, І сад, що у пустелі виника,— Це все про нього [В. Леніна] спогад невимовний, Скрізь мисль його і скрізь його рука (Рильський, II, 1960, 240);

// Уживається як узагальнююче слово при переліку.

Папери були скрізь: і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплені ними (Коцюб., І, 1955, 37);

Біля возів, під возами й подалі — скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (Довж., І, 1958, 242).

За́вжди́ й скрізь — повсякчасно і повсюдно.

[Едіта:] Мій рід не звик ждать крайньої потреби, він завжди й скрізь ішов у першій лаві (Л. Укр., III, 1952, 34);

Пушкін скрізь і завжди жадібно прислухався.. до життя (Рильський, X, 1962, 33);

Скрізь і всю́ди — в кожному місці, повсюдно.

Пани не тільки панували над хуторами й селами, над родовими й неродовими маєтностями; не тільки переорювали широкі й довгі лани селянами та хуторянами, іноді їх міняючи на довгоногих хортів,— панський дух витав скрізь і всюди (Мирний, І, 1949, 207).

2. розм., рідко. У будь-який час; повсякчасно; завжди.

Дід.. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом:— Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Григ., Вибр., 1959, 225).

3. розм., рідко. Зовсім, цілком, повністю.

Аж гульк — з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись. — Ходімо гріться! — закричали.— Зійшло вже сонце! (Голі скрізь; З осоки коси, бо дівчата) (Шевч., І, 1963, 5).

СКРІЗЬ², прийм., із знах. в., діал. Крізь.

Аби б тільки вони удвох, то їм ні до чого діла нема: їм і скрізь хмари сонце сяє, їм і під дощем сухо (Кв.-Осн., II, 1956, 307).