скубка
СКУ́БКА, и, ж., розм.
1. Смикання за волосся, вуха і т. ін. як кара.
Не первина Галі терпіти від матері лайку, скубку, штовхани; щасливий той день, коли проходив без їх [них] (Панас Мирний);
Дітям завдавалося скубки, коли вони неуважно відповідали на вчителеві запитання (О. Полторацький).
2. Картярська гра, при якій того, хто програв, смикають за волосся.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скубка — ску́бка іменник жіночого роду смикання за волосся розм. Орфографічний словник української мови
- скубка — -и, ж., розм. 1》 Смикання за волосся, вуха і т. ін. як кара. 2》 Картярська гра, при якій того, хто програв, смикають за волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скубка — СКУ́БКА, и, ж., розм. 1. Смикання за волосся, вуха і т. ін. як кара. Не первина Галі терпіти від матері лайку, скубку, штовхани; щасливий той день, коли проходив без їх [них] (Мирний, IV, 1955, 29); Дітям завдавалося скубки... Словник української мови в 11 томах
- скубка — Скубка, -ки ж. 1) = скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. Кв. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы. КС. 1887. VI. 471. Словник української мови Грінченка