скудель

СКУДЕ́ЛЬ, і, ж., заст.

Глина.

– Не суть то боги, – терпляче правив своє чорний з хрестом, – но глина, скудель: нині є, а на утро [вранці] розсиплеться на порох (П. Загребельний);

// Глиняний горщик або інша посудина.

[Ярун:] Почали [будівники] скудель перевертати І вапною закидали мене! (І. Кочерга).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скудель — скуде́ль 1 іменник жіночого роду глина книжн., рідко скуде́ль 2 іменник жіночого роду горщик книжн., рідко Орфографічний словник української мови
  2. скудель — -і, ж., заст. Глина. || Глиняний горщик або інша посудина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скудель — ГЛИ́НА (гірська порода, яка з водою утворює пластичну масу), СКУДЕ́ЛЬ заст.; ПОБІ́Л, ПОБІ́ЛКА (біла); МАСЛЯ́НКА (жирна біла); КАОЛІ́Н книжн., ГЛИ́НКА розм. (вогнетривка біла); ГЛЕЙ (пластична сірого, червоного або інших кольорів). Словник синонімів української мови
  4. скудель — СКУДЕ́ЛЬ, і, ж., заст. Глина. — Не суть то боги, — терпляче правив своє чорний з хрестом,— но глина, скудель: нині є, а на утро [вранці] розсиплеться на порох (Загреб., Диво, 1968, 47); // Глиняний горщик або інша посудина. Словник української мови в 11 томах