скудель

ГЛИ́НА (гірська порода, яка з водою утворює пластичну масу), СКУДЕ́ЛЬ заст.; ПОБІ́Л, ПОБІ́ЛКА (біла); МАСЛЯ́НКА (жирна біла); КАОЛІ́Н книжн., ГЛИ́НКА розм. (вогнетривка біла); ГЛЕЙ (пластична сірого, червоного або інших кольорів). Пісок, глина, невеличкі камінці зривалися з-під його ніг і котилися додолу (Панас Мирний); (Ярун:) Коли ж я взяв кількох будівників, То почали скудель перевертати І вапною закидали мене! (І. Кочерга); Іграшки перед глазуруванням обливали побілом (з журналу); Лукія теж узялася до діла, і не фарби мішала для малювання посуду, не зелень, не червень, не побілку, а почала.. розстругувати мокру глину (О. Ільченко); — Захватіть із дому щітки, а може, в кого маслянка є, то й маслянки по грудці (А. Головко); Тут (на Україні) знаходяться багаті родовища каолінів (І. Цюпа); Погана земля мені трапилась, глей та пісок (О. Донченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скудель — -і, ж., заст. Глина. || Глиняний горщик або інша посудина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скудель — скуде́ль 1 іменник жіночого роду глина книжн., рідко скуде́ль 2 іменник жіночого роду горщик книжн., рідко Орфографічний словник української мови
  3. скудель — СКУДЕ́ЛЬ, і, ж., заст. Глина. – Не суть то боги, – терпляче правив своє чорний з хрестом, – но глина, скудель: нині є, а на утро [вранці] розсиплеться на порох (П. Загребельний); // Глиняний горщик або інша посудина. Словник української мови у 20 томах
  4. скудель — СКУДЕ́ЛЬ, і, ж., заст. Глина. — Не суть то боги, — терпляче правив своє чорний з хрестом,— но глина, скудель: нині є, а на утро [вранці] розсиплеться на порох (Загреб., Диво, 1968, 47); // Глиняний горщик або інша посудина. Словник української мови в 11 томах