скудельник
ГОНЧА́Р (майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини), СКУДЕ́ЛЬНИК заст. По мосту повільно сунули плетені з лози величезні кучі, повні горшків: то їхали в Зіньків на базар опішнянські гончарі (Григорій Тютюнник); Хіба мало було діла в скудельників? ..Вони робили з глини горнці, корчаги, тикви (С. Скляренко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скудельник — скуде́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- скудельник — -а, ч., заст. Гончар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скудельник — СКУДЕ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Гончар. А хіба мало було діла в скудельників? .. Вони робили з глини горнці, корчаги (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
- скудельник — СКУДЕ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Гончар. А хіба мало було діла в скудельників? .. Вони робили з глини горнці, корчаги (Скл., Святослав, 1959, 311). Словник української мови в 11 томах