1. Орфографічний словник української мови

скудельник

скуде́льник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скудельник — -а, ч., заст. Гончар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скудельник — СКУДЕ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Гончар. А хіба мало було діла в скудельників? .. Вони робили з глини горнці, корчаги (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах
  3. скудельник — ГОНЧА́Р (майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини), СКУДЕ́ЛЬНИК заст. По мосту повільно сунули плетені з лози величезні кучі, повні горшків: то їхали в Зіньків на базар опішнянські гончарі (Григорій Тютюнник)... Словник синонімів української мови
  4. скудельник — СКУДЕ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Гончар. А хіба мало було діла в скудельників? .. Вони робили з глини горнці, корчаги (Скл., Святослав, 1959, 311). Словник української мови в 11 томах