1. Словник української мови у 20 томах

скупердяй

СКУПЕРДЯ́Й, я, ч., розм.

Те саме, що скупа́р.

Іван не який-небудь скупердяй, порядок знає, уміє з людьми жити – чого-чого, а шмат сала та кільце ковбаси привезе своєму командирові... (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупердяй — скупердя́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. скупердяй — див. скупий Словник синонімів Вусика
  3. скупердяй — -я, ч., розм. Те саме, що скупар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скупердяй — СКНА́РА (надміру скупа, жадібна людина), СКУПИ́Й, СКУПА́Р рідше, СКУПІ́Й рідше, СКУПЕРДЯ́ГА підсил. розм., СКУПЕРДЯ́Й підсил. розм., СКУПЕРДЯ́ підсил. розм., СКУПЕ́НДРА (СКУПИ́НДРА) підсил. розм., СКУПЕНДРЯ́ГА (СКУПИНДРЯ́ГА) підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. скупердяй — СКУПЕРДЯ́Й, я, ч., розм. Те саме, що скупа́р. Іван не який-небудь скупердяй, порядок знає, уміє з людьми жити — чого-чого, а шмат сала та кільце ковбаси привезе своєму командирові… (Збан., Сеспель, 1961, 225). Словник української мови в 11 томах
  6. скупердяй — скупердя, -ді; скупердяга, -ги; скупердяй, -дяя м. Скупецъ, скряга. До чого пас довів ти, бісів скупердяго? О. 1861. III. 96. Словник української мови Грінченка