скуповуватися
СКУПО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і розм. СКУПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКУПИ́ТИСЯ, скуплю́ся, ску́пишся; мн. ску́пляться; док.
1. Купувати все необхідне; робити покупки.
Він готувався, скуповувався, щоб угостити Власова на славу (Панас Мирний);
– Потроху я почала скуплятися (Панас Мирний);
Оверко теж пішов на ярмарок, походити, обдивитися треба. Чи він не господар? Скупитися треба, зима йде (К. Гордієнко);
Поїхав [на базар] чоловік, скупився, що йому треба (з наук. літ.).
2. тільки недок. Пас. до скупо́вувати, скупля́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скуповуватися — скупо́вуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- скуповуватися — -уюся, -уєшся і розм. скуплятися, -яюся, -яєшся, недок., скупитися, скуплюся, скупишся; мн. скупляться; док. 1》 Купувати все необхідне; робити покупки. 2》 тільки недок. Пас. до скуповувати, скупляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скуповуватися — СКУПО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і розм. СКУПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКУПИ́ТИСЯ, скуплю́ся, ску́пишся; мн. ску́пляться; док. 1. Купувати все необхідне; робити покупки. Словник української мови в 11 томах
- скуповуватися — Скуповуватися, -вуюся, -єшся гл. Скупаться. Ви ще й досі скуповуєтеся? А ми вже все покупили. Словник української мови Грінченка