1. Словник української мови в 11 томах

скуповуватися

СКУПО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і розм. СКУПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКУПИ́ТИСЯ, скуплю́ся, ску́пишся; мн. ску́пляться; док.

1. Купувати все необхідне; робити покупки.

Він готувався, скуповувався, щоб угостити Власова на славу (Мирний, IV, 1955, 144);

— Потроху я почала скуплятися (Мирний, III, 1954, 169);

Оверко теж пішов на ярмарок, походити, обдивитися треба. Чи він не господар? Скупитися треба, зима йде (Горд., II, 1959, 183);

Поїхав [на базар] чоловік, скупився, що йому треба (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 127).

2. тільки недок. Пас. до скупо́вувати, скупля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скуповуватися — скупо́вуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скуповуватися — -уюся, -уєшся і розм. скуплятися, -яюся, -яєшся, недок., скупитися, скуплюся, скупишся; мн. скупляться; док. 1》 Купувати все необхідне; робити покупки. 2》 тільки недок. Пас. до скуповувати, скупляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скуповуватися — СКУПО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся і розм. СКУПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СКУПИ́ТИСЯ, скуплю́ся, ску́пишся; мн. ску́пляться; док. 1. Купувати все необхідне; робити покупки. Словник української мови у 20 томах
  4. скуповуватися — Скуповуватися, -вуюся, -єшся гл. Скупаться. Ви ще й досі скуповуєтеся? А ми вже все покупили. Словник української мови Грінченка