1. Словник української мови в 11 томах

скуповувати

СКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. СКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКУПИ́ТИ, скуплю́, ску́пиш; мн. ску́плять; док., перех.

1. Купувати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях, у всіх або багатьох.

— Пішла я вчора на Хрещатик скуповувать по магазинах деякий дріб’язок (Н.-Лев., IV, 1956, 236);

Заходився [Микола] скуповувати в магазинах деталі для майбутнього телевізора (Збан., Курил. о-ви, 1963, 154);

Зранку Параска піде на базар, скупить чого треба (Мирний, IV, 1955, 62);

Слова управителя.. занепокоїли Терентія Плачинду, який «по божій ціні» скупив у кількох переселенців садиби й хати (Стельмах, І, 1962, 24).

2. тільки недок. Купувати що-небудь для перепродажу.

Чіпка перестав хліба робити, став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати (Мирний, І, 1949, 368);

Батько її торгував волами, скуповував по ярмарках у мужиків худобу й спродував більшим гандлярам [гендлярам] (Кобр., Вибр., 1954, 70);

Скуповував Кулик корів, овець та свиней по глухих селах, гнав їх у великі міста і повертався з чималим баришем (Чаб., Катюша, 1960, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скуповувати — скупо́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скуповувати — Скупляти; (тут і там) КУПУВАТИ, закуповувати. Словник синонімів Караванського
  3. скуповувати — -ую, -уєш і розм. скупляти, -яю, -яєш, недок., скупити, скуплю, скупиш; мн. скуплять; док., перех. 1》 Купувати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях, у всіх чи багатьох. 2》 тільки недок. Купувати що-небудь для перепродажу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скуповувати — Займати, зайняти, займити, позаймати, обсаджувати, обсадити, пообсаджувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. скуповувати — СКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. СКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКУПИ́ТИ, скуплю́, ску́пиш; мн. ску́плять; док., що, чого. 1. Купувати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях, у всіх або багатьох. Словник української мови у 20 томах
  6. скуповувати — КУПУВА́ТИ (діставати щось за гроші), КУПЛЯ́ТИ розм., НАБУВА́ТИ розм., ОКУПА́ТИ діал.; НАКУПО́ВУВАТИ, НАКУПЛЯ́ТИ розм. (щось одне у великій кількості або багато різних предметів); СКУПО́ВУВАТИ, СКУПА́ТИ, СКУПЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. скуповувати — Скупо́вувати, -по́вую, -по́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. скуповувати — Скуповувати, -вую, -єш сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Скупать, скупить. Словник української мови Грінченка