1. Словник української мови у 20 томах

скупуватий

СКУПУВА́ТИЙ, а, е.

Трохи скупий.

– Баба скупувата, але ви попросіть її гарненько, може, вона почастує вас (А. Шиян);

Четвертий день у нашім медсанбаті, Де ніч хова в тиші розмови скупуваті, .. Лежав мій друг-танкіст (А. Малишко).

(1) Скупува́тий на слова́ (на сло́во, на мо́ву, у мо́ві) – який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий.

Обличчя в нього чорне від куряви, руки великі, міцні, тільки сам скупуватий на слова (В. Кучер);

От який у мене тато: Він на слово скупуватий, Та як скаже щось коли – Всі послухають в селі (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупуватий — скупува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скупуватий — див. скупий Словник синонімів Вусика
  3. скупуватий — -а, -е. Трохи скупий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скупуватий — Скупува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скупуватий — СКУПУВА́ТИЙ, а, е. Трохи скупий. — Баба скупувата, але ви попросіть її гарненько, може, вона почастує вас (Шиян, Партиз. край, 1946, 22); Четвертий день у нашім медсанбаті, Де ніч хова в тиші розмови скупуваті, ..Лежав мій друг-танкіст (Мал. Словник української мови в 11 томах
  6. скупуватий — Скупуватий, -а, -е Скуповатый. Ой казали, що свати багаті, аж вони скупі, скупуваті. Мил. 157. Словник української мови Грінченка