скупуватий
СКУПУВА́ТИЙ, а, е. Трохи скупий.
— Баба скупувата, але ви попросіть її гарненько, може, вона почастує вас (Шиян, Партиз. край, 1946, 22);
Четвертий день у нашім медсанбаті, Де ніч хова в тиші розмови скупуваті, ..Лежав мій друг-танкіст (Мал., Чотири літа, 1946, 6).
Скупува́тий на слова́ (на сло́во, на мо́ву, у мо́ві) — який не любить багато говорити; небагатослівний, небалакучий.
Обличчя в нього чорне від куряви, руки великі, міцні, тільки сам скупуватий на слова (Кучер, Дорога.., 1958, 215);
От який у мене тато: Він на слово скупуватий, Та як скаже щось коли — Всі послухають в селі (Стельмах, Живі огні, 1954, 76).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скупуватий — скупува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- скупуватий — див. скупий Словник синонімів Вусика
- скупуватий — -а, -е. Трохи скупий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скупуватий — СКУПУВА́ТИЙ, а, е. Трохи скупий. – Баба скупувата, але ви попросіть її гарненько, може, вона почастує вас (А. Шиян); Четвертий день у нашім медсанбаті, Де ніч хова в тиші розмови скупуваті, .. Лежав мій друг-танкіст (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
- скупуватий — Скупува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скупуватий — Скупуватий, -а, -е Скуповатый. Ой казали, що свати багаті, аж вони скупі, скупуваті. Мил. 157. Словник української мови Грінченка