скуп'яга
СКУП'Я́ГА, и, ч. і ж., розм.
Те саме, що скупердя́га.
Відчими [вітчими] йшли [у пекло], тесті-скуп'яги, Зяті і свояки (І. Котляревський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скуп'яга — скуп'я́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- скуп'яга — див. скупий Словник синонімів Вусика
- скуп'яга — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупердяга. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скуп'яга — Скуп'яга, -ги м. = скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64. Словник української мови Грінченка