скуп'яга

СКУП'Я́ГА, и, ч. і ж., розм.

Те саме, що скупердя́га.

Відчими [вітчими] йшли [у пекло], тесті-скуп'яги, Зяті і свояки (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скуп'яга — скуп'я́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. скуп'яга — див. скупий Словник синонімів Вусика
  3. скуп'яга — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що скупердяга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скуп'яга — Скуп'яга, -ги м. = скупердяга. Котл. Ен. Вх. Зн. 64. Словник української мови Грінченка