скупаний

СКУ́ПАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до скупа́ти.

У Нілі скупанеє спить В пелюшках долі .. Дитяточко (Т. Шевченко);

Олена пам'ятала ту хвилину, коли акушерка піднесла їй .. скупану вже дитину (Ірина Вільде);

* Образно. В однім Дунаї скупані слов'яни, І воля в них – одна! (М. Рильський);

// у знач. прикм.

Маковеєві здавалось, що вони розмовляли не про цей грім, що загоготів тільки-но, і не про цей скупаний ліс, що рутою зазеленівся поблизу, а про інший грім, і про інший ліс, ще кращий, ніж цей (О. Гончар).

◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний:

а) дуже мокрий.

– Бач, всього змочив [дощ], – утираючи лице, сказав Івась. Грицько реготавсь. Він і сам був як скупаний (Панас Мирний);

Кінь засапався і весь мов скупаний. А Пилипкові забило дух (А. Головко);

б) (зі сл. чи́стий.) дуже, надзвичайно.

Ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, і чистий, як скупаний, серпневий ранок лежав до ясних горизонтів (О. Гончар);

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́ – пригнічений, сумний, невеселий.

Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П'ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані у мертвій воді (П. Панч);

(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний у молоці́ – гарний зовні; виплеканий, випещений.

Посадник Коснятин .. був завжди мовби скупаний у молоці – пещено-білий, червоногубий, а здоров'я в ньому так і двигтіло (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

скупаний

Значення в інших словниках