скупаний

СКУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скупа́ти.

У Нілі скупанеє спить В пелюшках долі.. Дитяточко (Шевч., II, 1963, 364);

Олена пам’ятала ту хвилину, коли акушерка піднесла їй.. скупану вже дитину (Вільде, Сестри.., 1958, 348);

*Образно. В однім Дунаї скупані слов’яни, І воля в них — одна! (Рильський, II, 1960, 174);

// У знач. прикм.

Маковеєві здавалось, що вони розмовляли не про цей грім, що загоготів тільки-но, і не про цей скупаний ліс, що рутою зазеленівся поблизу, а про інший грім, і про інший ліс, ще кращий, ніж цей (Гончар, III, 1959, 409).

◊ Як (мов, немо́в і т. ін.) ску́паний:

а) дуже мокрий.

Цілий дощ полив з вишневого листу на Івася.. — Бач, всього змочив,— утираючи лице, сказав Івась. Грицько реготавсь. Він і сам був як скупаний (Мирний, IV, 1955, 96);

Кінь засапався і весь мов скупаний. А Пилипкові забило дух (Головко, І, 1957, 100);

б) дуже чистий.

Страшне пекло бою відгуркотіло, і чистий, як скупаний, серпневий ранок лежав до ясних горизонтів (Гончар, III, 1959, 61);

Як (мов, немо́в і т. ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́ — пригнічений, сумний.

Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П’ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані в мертвій воді (Панч, Гомон. Україна, 1954, 125);

Як (мов, немо́в і т. ін.) ску́паний у моло́ці — виплеканий, випещений.

Посадник Коснятин.. був завжди мовби скупаний у молоці — пещено-білий, червоногубий, а здоров’я в ньому так і двигтіло (Загреб., Диво, 1968, 231).