скупаний

як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний. 1. Дуже мокрий. — Бач, всього змочив (дощ),— утираючи лице, сказав Івась. Грицько реготавсь. Він і сам був як скупаний (Панас Мирний); Кінь засапався і весь мов скупаний. А Пилипкові забило дух (А. Головко). 2. зі сл. чи́стий. Дуже, надзвичайно. Ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, і чистий, як скупаний, серпневий ранок лежав до ясних горизонтів (О. Гончар).

як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний у ме́ртвій воді́. Пригнічений, сумний, невеселий. Минув уже тиждень, як спорожнів хутір П’ятигори, а люди, що залишились, все ще ходили, як скупані у мертвій воді (П. Панч).

як (мов, ні́би і т. ін.) ску́паний у молоці́. Гарний зовні; виплеканий, випещений. Посадник Коснятин .. був завжди мовби скупаний у молоці — пещено-білий, червоногубий, а здоров’я в ньому так і двигтіло (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скупаний — ску́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скупаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скупати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скупаний — СКУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до скупа́ти. У Нілі скупанеє спить В пелюшках долі .. Дитяточко (Т. Шевченко); Олена пам'ятала ту хвилину, коли акушерка піднесла їй .. скупану вже дитину (Ірина Вільде); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. скупаний — СКУ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до скупа́ти. У Нілі скупанеє спить В пелюшках долі.. Дитяточко (Шевч., II, 1963, 364); Олена пам’ятала ту хвилину, коли акушерка піднесла їй.. скупану вже дитину (Вільде, Сестри.., 1958, 348); *Образно. Словник української мови в 11 томах