слабкодухий

СЛАБКОДУ́ХИЙ, а, е.

Те саме, що легкоду́хий.

Звичайно байдужа і, здавалося б, зовсім позбавлена волі, ця слабкодуха жінка в хвилини, коли небезпека загрожувала її дітям та близьким, на очах перероджувалась (Л. Первомайський);

Перелякане жіноцтво істерично кричало, декотрі слабкодухі панни зомліли (Ф. Бурлака);

– Ви хотіли сказати.., професор Крутояр виявився слабкодухим і одразу ж пристав на пропозицію Бунча? (Ю. Бедзик);

Коли б на цьому все закінчилося, розмова, власне, була б дуже коротка: втік, злякався. Трапляються і такі, слабкодухі. Але тут справа інша (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабкодухий — -а, -е. Те саме, що легкодухий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. слабкодухий — слабкоду́хий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. слабкодухий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. слабкодухий — ЛЕГКОДУ́ХИЙ (позбавлений сили волі), СЛАБОДУ́ХИЙ, СЛАБКОДУ́ХИЙ, СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, БЕЗВО́ЛЬНИЙ (БЕЗВІ́ЛЬНИЙ) (не здатний самостійно щось зробити, вирішити). (Кіндрат Іванович:) Оці образовані люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі (М. Словник синонімів української мови
  5. слабкодухий — СЛАБКОДУ́ХИЙ, а, е. Те саме, що легкоду́хий. Звичайно байдужа і, здавалося б, зовсім позбавлена волі, ця слабкодуха жінка в хвилини, коли небезпека загрожувала її дітям та близьким, на очах перероджувалась (Перв. Словник української мови в 11 томах