1. Словник синонімів української мови

слабкодухий

ЛЕГКОДУ́ХИЙ (позбавлений сили волі), СЛАБОДУ́ХИЙ, СЛАБКОДУ́ХИЙ, СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, БЕЗВО́ЛЬНИЙ (БЕЗВІ́ЛЬНИЙ) (не здатний самостійно щось зробити, вирішити). (Кіндрат Іванович:) Оці образовані люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі (М. Кропивницький); Кирило Васильович напружено думав: "Мабуть, я помилився, залучивши в організацію цю слабодуху дівчину" (А. Хижняк); Перелякане жіноцтво істерично кричало, декотрі слабкодухі панни зомліли (Ф. Бурлака); Горпина Іванівна на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький); Ніхто не мучив мене так, як один мій шкільний товариш, безвольний до краю (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабкодухий — слабкоду́хий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слабкодухий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  3. слабкодухий — -а, -е. Те саме, що легкодухий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слабкодухий — СЛАБКОДУ́ХИЙ, а, е. Те саме, що легкоду́хий. Звичайно байдужа і, здавалося б, зовсім позбавлена волі, ця слабкодуха жінка в хвилини, коли небезпека загрожувала її дітям та близьким, на очах перероджувалась (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. слабкодухий — СЛАБКОДУ́ХИЙ, а, е. Те саме, що легкоду́хий. Звичайно байдужа і, здавалося б, зовсім позбавлена волі, ця слабкодуха жінка в хвилини, коли небезпека загрожувала її дітям та близьким, на очах перероджувалась (Перв. Словник української мови в 11 томах