1. Словник української мови у 20 томах

слабо

СЛА́БО, присл.

1. Присл. до слаби́й 5.

Прісцілла хитає заперечливо головою і слабо всміхається (Леся Українка);

Дорош потяг на себе двері і переступив через поріг у вузеньку тісну кімнату, слабо освітлену однією лампочкою з газетним абажуром (Григорій Тютюнник);

– Що тобі? – питає [Оля] слабо. А Мотря добре чує, що Олин голос втратив свою звичайну зрівноваженість (Ірина Вільде).

2. рідко. Неміцно.

Намацав [Василь] цеглину в стіні – слабо трималася. Положив у пазуху, поліз наверх (Г. Хоткевич).

3. Погано, мало.

Слабо зродило бурашки [картоплю] (Сл. Б. Грінченка);

// у знач. пред. Недобре кому-небудь (про фізичний стан).

Дивиться Сторонський на сестру, а вона так посоловіла і на лиці міниться. – Чи не зле вам, сестро? – Слабо мені (О. Маковей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слабо — сла́бо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. слабо — присл. 1》 Присл. до слабий 5). 2》 рідко. Неміцно. 3》 Погано, мало. || у знач. присудк. сл. Недобре кому-небудь (про фізичний стан). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слабо — Безсило, кволо, кепсько, мляво, погано, слабовито, повільно Словник чужослів Павло Штепа
  4. слабо — присл. Можливо. Що, слабо? (Інтернет). Ну то зроби тоді так. Я ж тепер у твоєму сні. Шо, слабо? (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  5. слабо — у знач. частки; мол.; ірон. Підсилює значення неможливости чи складности виконання певної дії, названої у реченні, що, як правило, вимовляється з питальною інтонацією. <... Словник жарґонної лексики української мови
  6. слабо — ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ) (ЛЕ́ДВІ) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (майже непомітно або нечутно), ЛЕДЬ, СЛА́БО, СЛА́БКО, ТІ́ЛЬКИ, ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НА-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ТІ́ЛЬКИ-ТІ́ЛЬКИ підсил. Словник синонімів української мови
  7. слабо — СЛА́БО, присл. 1. Присл. до слаби́й 5. Прісцілла хитає заперечливо головою і слабо всміхається (Л. Укр., II, 1951, 451); Дорош потяг на себе двері і переступив через поріг у вузеньку тісну кімнату... Словник української мови в 11 томах
  8. слабо — Слабо нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка. Вх. Зн. 64. Словник української мови Грінченка