1. Словник української мови у 20 томах

славлений

СЛА́ВЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до сла́вити 1, 2.

Київ криється туманом. Голубим, як отчий дим... Відси кланяюсь платанам Препрославленим твоїм [Париже]. А й прославлені за діло, Будуть славлені повік (М. Рильський);

Що ж робитимеш віднині, Людом славлений різьбяр? (М. Нагнибіда).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славлений — сла́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. славлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до славити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. славлений — Сла́влений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. славлений — СЛА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сла́вити 1, 2. Київ криється туманом. Голубим, як отчий дим… Відси кланяюсь платанам Препрославленим твоїм [Париже]. Словник української мови в 11 томах