1. Словник української мови у 20 томах

славлення

СЛА́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. сла́вити 1, 2.

Співи та славлення дівчат, гомін людський, музика, захід сонця .. – усе помішалося, переплуталося (Марко Вовчок);

“Троянди й виноград” [М. Рильського] – книга новаторська своїм змістом. Присвячена красі природи, славленню праці і мистецтва (С. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славлення — сла́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. славлення — -я, с. Дія за знач. славити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. славлення — СЛА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. сла́вити 1, 2. Співи та славлення дівчат, гомін людський, музика, захід сонця..— усе помішалося, переплуталося (Вовчок, Вибр., 1946, 181); «Троянди й виноград» [М. Рильського] — книга новаторська своїм змістом. Словник української мови в 11 томах