славонька
СЛА́ВОНЬКА, и, ж.
Пестл. до сла́ва 1–3.
[Маруся:] Я благати буду Бога, Щоб допоміг тобі скоріш вернутись І славоньки добути (В. Самійленко);
– Краще в полі нашому над мене немає, Аж до моря славонька про мене літає (Л. Глібов);
Зав'янь, рута зелененька, Понад берегами, Знапастила я славоньку Темними ночами (Я. Щоголів);
Пряла вдень я й уночі, Тепер перестала: Про куделицю мою Славонька постала (П. Куліш);
– Ой, козаче, утікай Та й на мене славоньки не пускай (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- славонька — сла́вонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- славонька — -и, ж. Пестл. до слава 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- славонька — СЛА́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до сла́ва 1-3. [Маруся:] Я благати буду бога, Щоб допоміг тобі скоріш вернутись І славоньки добути (Сам., II, 1958, 25); Нам, братця, нам, братця,.. Славоньки шукати, Ворога губити (Укр. поети-романтики.. Словник української мови в 11 томах
- славонька — Славонька, -ки ж. ум. отъ слава. Словник української мови Грінченка