сластолюбець

Значення в інших словниках

1. сластолюбець — сластолю́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. сластолюбець — -бця, ч. Той, кому властиве сластолюбство. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сластолюбець — Ласун, ласолюб, солодій, солодун, смакун Словник чужослів Павло Штепа
4. сластолюбець — СЛАСТОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Той, кому властиве сластолюбство. Таку «Людмилу» ризиковано було б залишити наодинці з сластолюбним Чорномором, коли б це справді був Чорномор (Смолич, Мир.., 1958, 85). Словник української мови в 11 томах