1. Словник української мови у 20 томах

сластьон

СЛАСТЬО́Н, а, ч.

Пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом.

Підійшов [Пархім] до сластьонниці .. – Подавай сластьона! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Там, де баби кричали похриплими голосами: “Сластьони, сластьони!”, тхнуло перегорілою олією (П. Панч);

– Мельником будеш! Борошно молотимеш, щодня пшеничні млинці та сластьони їстимеш (О. Донченко);

* У порівн. Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сластьон — сластьо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сластьон — -а, ч. Пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сластьон — Сластьо́н, -на; -тьо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сластьон — СЛАСТЬО́Н, а, ч. Пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом. Підійшов [Пархім] до сластьонниці..— Подавай сластьона! (Кв.-Осн., II, 1956, 475); Там, де баби кричали похриплими голосами: «Сластьони, сластьони!... Словник української мови в 11 томах
  5. сластьон — Сластьо́н, -на м. Родъ оладій. Маркев. 161. Словник української мови Грінченка