сластьон
СЛАСТЬО́Н, а, ч. Пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом.
Підійшов [Пархім] до сластьонниці..— Подавай сластьона! (Кв.-Осн., II, 1956, 475);
Там, де баби кричали похриплими голосами: «Сластьони, сластьони!», тхнуло перегорілою олією (Панч, На калин. мості, 1965, 21);
— Мельником будеш! Борошно молотимеш, щодня пшеничні млинці та сластьони їстимеш (Донч., VI, 1957, 260);
*У порівн. Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони (Мирний, V, 1955, 421).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сластьон — сластьо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сластьон — -а, ч. Пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сластьон — СЛАСТЬО́Н, а, ч. Пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом. Підійшов [Пархім] до сластьонниці .. – Подавай сластьона! (Г. Квітка-Основ'яненко); Там, де баби кричали похриплими голосами: “Сластьони, сластьони!... Словник української мови у 20 томах
- сластьон — Сластьо́н, -на; -тьо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сластьон — Сластьо́н, -на м. Родъ оладій. Маркев. 161. Словник української мови Грінченка